Кожен городник чекає від своїх посадок багатий та смачний урожай. Але отримати його без застосування підживлення навряд чи вдасться. Є безліч домашніх підживлень, на які овочеві культури добре відгукуються, чудово ростуть і плодоносять.
І сьогодні розповідається про одне нетривіальне підживлення, про яке багато хто з вас не чув. Як добрива можна успішно використовувати звичайне пшоно. Воно корисне для рослин завдяки багатому природному складу.
Пшоно для рослин є джерелом легкодоступних корисних речовин
У пшоні міститься багато азотистих сполук, які життєво потрібні для нормального росту та розвитку рослин.
Крім цього, пшоно хороше джерело вітамінів групи B. Овочевим культурам вони необхідні для зміцнення імунітету та боротьби з грибковими захворюваннями, активного розвитку кореневої системи та нарощування зеленої маси. Потрібні вітаміни цієї групи також для формування зав’язей та набору ваги плодів.
А ще пшоно чудове джерело мікроелементів, серед яких калій, магній, фосфор, кальцій, цинк та ін. Усі вони дуже добре засвоюються овочевими культурами з пшона.
Але найголовніша перевага такого підживлення, відсутність «передозу» у рослин. Таким підживленням овочеві культури складно перегодувати, та й ризик опіку кореневої системи виключено.
А тепер розповім, як робиться таке підживлення і наскільки часто використовується.
Для приготування знадобиться кілограмова упаковка пшоняної крупи та п’ятилітрова баклажка теплої води. Гарячу використовувати не рекомендую, тому що через високі температури може зруйнуватися частина корисних елементів. Заливаємо наше пшоно водою та прибираємо у тепле, темне місце на 5 діб для настоювання.
Після цього розбавляємо наш «концентрат» 5 літрами теплої води і поливаємо рослини. Під кожен кущик достатньо внести по 1 літру такого підживлення.
Полив пшонним настоєм після висадки розсади в ґрунт, допомагає їй швидше стати і піти в зріст. Тому вперше вносять таке підживлення через пару днів після переміщення рослин на нове місце.
Другий раз використовують пшоняний настій у період цвітіння. Третє підживлення робиться через 2 тижні і припадає на момент зав’язування плодів.